Якщо ми говоримо саме про поводження з відходами – необхідно створити сприятливий клімат для приватного підприємництва у галузі поводження з відходами, таким чином навіть у віддалених від великих міст районах зможуть з'являтися підприємства для збору, обробки, переробки відходів та інфраструктура для всіх цих процесів. І, звичайно, масова освітня компанія про сортування відходів має досягнути кожного українця, і пояснити – як сортувати, чому це можливо і як від цього виграє кожен.
Не потрібно вигадувати велосипед, всі рішення вже давно знайдені.
1. Полігони мають бути передані в приватну власність.
В державі існує механізм концесії, який в даному випадку не використовується. Полігони мають бути передані приватним інвесторам, з депонуванням коштів на повну рекультивацію на момент передачі. У інвесторів має бути чіткий план переоснащення полігонів, інвестицій в їх відповідність світовим нормам експлуатації. У держави мають звʼявитися відповідні контрольні функції, які будуть розділені з громадськістю.
2. Захоронення на полігоні має бути найдорожчим варіантом для всіх.
Вартість захоронення 1 тонни сміття на полігоні в США – 60 $. В Україні – менше 1 $ ... і то, кошти йдуть повз касу. Поки захоронення на полігоні буде найдешевшим – не варто чекати змін. Найдешевшою має бути переробка сировини.
3. Розширена відповідальність виробників має працювати за стандартами західного світу.
Найбільші забруднювачі (Coca Cola, Nestle, Danone та інші) мають інвестувати в створення інфраструктури по збору сировини та її заготівлі. Зараз цього не відбувається, є номінальні проекти, але без ефекту. Найбільші забруднювачі мають бути зобовʼязані забезпечити збір 70-80% свого пакування, яке потрапило до їхніх споживачів.
4. Індивідуальна відповідальність бізнесу.
Повинен бути створений інститут індивідуальної відповідальності за поводження з відходами. Якщо ти бізнес, або підприємець – покажи договорів на поводження з відходами. Хто у тебе їх забирає, куди везе та скільки це коштує. Відповідальність починається в даному випадку з декларування.
Не потрібно вигадувати велосипед, всі рішення вже давно знайдені.
1. Полігони мають бути передані в приватну власність.
В державі існує механізм концесії, який в даному випадку не використовується. Полігони мають бути передані приватним інвесторам, з депонуванням коштів на повну рекультивацію на момент передачі. У інвесторів має бути чіткий план переоснащення полігонів, інвестицій в їх відповідність світовим нормам експлуатації. У держави мають звʼявитися відповідні контрольні функції, які будуть розділені з громадськістю.
2. Захоронення на полігоні має бути найдорожчим варіантом для всіх.
Вартість захоронення 1 тонни сміття на полігоні в США – 60 $. В Україні – менше 1 $ ... і то, кошти йдуть повз касу. Поки захоронення на полігоні буде найдешевшим – не варто чекати змін. Найдешевшою має бути переробка сировини.
3. Розширена відповідальність виробників має працювати за стандартами західного світу.
Найбільші забруднювачі (Coca Cola, Nestle, Danone та інші) мають інвестувати в створення інфраструктури по збору сировини та її заготівлі. Зараз цього не відбувається, є номінальні проекти, але без ефекту. Найбільші забруднювачі мають бути зобовʼязані забезпечити збір 70-80% свого пакування, яке потрапило до їхніх споживачів.
4. Індивідуальна відповідальність бізнесу.
Повинен бути створений інститут індивідуальної відповідальності за поводження з відходами. Якщо ти бізнес, або підприємець – покажи договорів на поводження з відходами. Хто у тебе їх забирає, куди везе та скільки це коштує. Відповідальність починається в даному випадку з декларування.